Ерфурт (Erfurt)
Ерфурт згадується вперше у 742 році під назвою Ерфесфурт. У посланні майнцський архієпископ Боніфаціус (Святий Боніфатій) звертається до Папи Римського з проханням створити тут єпископство. Місто було важливим торговим осередком протягом середньовіччя поблизу броду через річку Ґера. Разом з іншими п'ятьма містами Ґота, Теннштедт, Арнштадт та Лангезальца, Ерфурт був центром німецької торгівлі вайдою (барвником синього кольору).
У 1349 році в часи погромів після Чорної чуми євреї міста були оточені й понад 100 з них було убито. Збереглася середньовічна синагога. У 1392 заснований Ерфуртський університет, де вчився Мартін Лютер.
Ерфурт став частиною королівства Пруссії у 1802 році, тимчасово входив до першої французької імперії у 1806 р. як Князівство Ерфурта, будучи у 1815 знову поверненим Пруссії після Наполеонівських воєн. Хоча Ерфурт був оточений Тюринзькою територією із заходу, півдня й сходу, місто залишалося частиною прусської провінції Саксонія аж до 1944 року. Ерфурт був центром невдалого Ерфуртського союзу німецьких держав у 1850 р.
Під час бомбардування, як ціль нафтової кампанії протягом Другої світової війни, Ерфурт зазнав лише невеликих пошкоджень і 12 квітня 1945 року був зайнятий підрозділами третьої американської армії Паттона. 3 липня американці залишили місто та Ерфурт став зоною радянської окупації, увійшовши до НДР. У місті проживає багато недавніх вихідців із колишнього СРСР — зокрема російськомовні євреї.